Хто колись бачив, як могутньо крутить крилами вітряк, той ніколи не забуде цього величного враження.
Професор М. Сумцов, писав: „Вітряки стоять на взгір’ях, на просторі, являються покрасою краєвидів, вельми улюблені художниками...”1
Як перші письмові згадки про вітряки С. Таранушенко наводить свідчення російського академіка В. Зуєва, який у 1788 році опублікував свій звіт про подорож у 1781-82 роках від Петербурґа до Херсона. В Україні його шлях пролягав через Липці, Харків, Мярчик, Валки, Полтаву, Кременчук, Бородаївку, Кодак, Нікополь, Херсон.3
Вірогідно, що вітряки виникли набагато раніше,
бо наприкінці XVIII сторіччя они були вже дуже поширені.
Ми сьогодні зробили влісні вітрячки.
Найоригінальнішим проектом став вітряк у виконанні Смирнова Вані та його тата.
|